Відео «Приготування альгінатного відбиткового матеріалу» створено кафедрою стоматології ПО ІФНМУ.
Правильно підібраною вважається ложка, в якій зубний ряд пацієнта розміщується на відстані 0.3-0.5 см від борта і повністю охоплюється ложкою.
У зв’язку з тим, що альгінатні відбиткові матеріали не мають адгезії до матеріалу відбиткової ложки, стандартна ложка повинна бути перфорована або її край окантовують смужкою пластира. Для покращення адгезії застосовують спеціальні адгезиви. Пластмасові стандартні ложки можна коректувати (пришліфовувати) по краю так, щоб вони не травмували перехідну складку в момент отримання відбитка. Стандартну ложку можна індивідуалізувати в ділянці перехідної складки та твердого піднебіння воском.
Приготування відбиткового матеріалу: за допомогою мірника для порошку з комплекту відмірюють потрібну кількість порошку (2-3 мірники), висипають у суху гумову колбу, додають відповідну їй кількість води (згідно інструкції фірми-виготовлювача) і інтенсивно перемішують шпателем до отримання однорідної маси.
Приготовану масу вносять на ложку дещо вище бортів, на піднебінній частині – в залежності від вираженості склепіння піднебіння, по задньому краю – мінімальну кількість матеріалу.
Ложку вводять в ротову порожнину боком, відхиливши стоматологічним дзеркалом кут рота, розвертають, орієнтують по зубному ряду і притискають до протезного ложа: на в/щ – спочатку ззаду, потім – в передньому відділі, з одночасним просуванням ложки спереду назад і знизу вверх.
Притримуючи ложку однією рукою, іншою проводять пасивне оформлення країв відбитка при допомозі кругових рухів верхньої губи і щік. Притримуючи ложку однією рукою, іншою здійснюють пасивне оформлення країв відбитка
Структуризація альгінатного матеріалу в умовах ротової порожнини здійснюється протягом 3-5 хв., в залежності від температури води для замішування і навколишнього середовища. Готова маса не липне і має гумоподібну консистенцію.
Виведення відбитка здійснюється одним різким важелеподібним рухом, при якому лікар розміщує вказівні пальці за краєм відбитка біля перехідної складки і відділяє масу з ложкою від щелепи.
Після виведення відбитка його промивають від залишків крові та слини і оцінюють. Відбиток повинен щільно прилягати до відбиткової ложки, чітко відображати усі елементи протезного ложа і не мати значних дефектів у вигляді повітряних раковин. Відображення зубного ряду повинно розміщуватись по центру жолобка ложки.
Перед відливанням моделі відбиток витримують 10 хв. у дезінфікуючому розчині (2,5% розчину глутарового альдегіду) та 3-4 хв у 0.2% розчині перманганату калію (для профілактики явища синерезису).
Правильно підібраною вважається ложка, в якій зубний ряд пацієнта розміщується на відстані 0.3-0.5 см від борта і повністю охоплюється ложкою.
У зв’язку з тим, що альгінатні відбиткові матеріали не мають адгезії до матеріалу відбиткової ложки, стандартна ложка повинна бути перфорована або її край окантовують смужкою пластира. Для покращення адгезії застосовують спеціальні адгезиви. Пластмасові стандартні ложки можна коректувати (пришліфовувати) по краю так, щоб вони не травмували перехідну складку в момент отримання відбитка. Стандартну ложку можна індивідуалізувати в ділянці перехідної складки та твердого піднебіння воском.
Приготування відбиткового матеріалу: за допомогою мірника для порошку з комплекту відмірюють потрібну кількість порошку (2-3 мірники), висипають у суху гумову колбу, додають відповідну їй кількість води (згідно інструкції фірми-виготовлювача) і інтенсивно перемішують шпателем до отримання однорідної маси.
Приготовану масу вносять на ложку дещо вище бортів, по задньому краю – мінімальну кількість матеріалу.
Ложку вводять в ротову порожнину боком, відхиливши стоматологічним дзеркалом кут рота, розвертають, орієнтують по зубному ряду і притискають до протезного ложа: на н/щ – спочатку спереду, потім – в дистальному відділі, з одночасним просуванням ложки спереду назад і зверху вниз.
Притримуючи ложку однією рукою, іншою проводять пасивне оформлення країв відбитка при допомозі кругових рухів верхньої губи і щік. На н/щ одночасно з введенням ложки пацієнт піднімає язик до піднебіння, потім ложка орієнтується по зубному ряду і притискається до щелепи вказівними і великими пальцями обох рук з одночасним опусканням язика, спочатку спереду, потім ззаду. Притримуючи ложку однією рукою, іншою здійснюють пасивне оформлення країв відбитка.
Структуризація альгінатного матеріалу в умовах ротової порожнини здійснюється протягом 3-5 хв., в залежності від температури води для замішування і навколишнього середовища. Готова маса не липне і має гумоподібну консистенцію.
Виведення відбитка здійснюється одним різким важелеподібним рухом, при якому лікар розміщує вказівні пальці за краєм відбитка біля перехідної складки і відділяє масу з ложкою від щелепи.
Після виведення відбитка його промивають від залишків крові та слини і оцінюють. Відбиток повинен щільно прилягати до відбиткової ложки, чітко відображати усі елементи протезного ложа і не мати значних дефектів у вигляді повітряних раковин. Відображення зубного ряду повинно розміщуватись по центру жолобка ложки.
Перед відливанням моделі відбиток витримують 10 хв. у дезінфікуючому розчині (2,5 % розчину глутарового альдегіду) та 3-4 хв у 0.2% розчині перманганату калію (для профілактики явища синерезису).
Джерело: Атестація випускників ОПП 221 Стоматологія: алгоритми виконання практичних навичок при проведенні ОСКІ/[Ерстенюк Г.М., Бугерчук О.В., Бульбук О.І., Ожоган З.Р. та ін.]; під ред. М.М. Рожка. – Івано-Франківськ: Видавництво ІФНМУ, 2022. – 500 с.