Зняття відбитків силіконовими матеріалами

Відео «Приготування силіконового відбиткового матеріалу для зняття подвійного відбитку» створено кафедрою стоматології ПО ІФНМУ.

Отримання повного анатомічного відбитку силіконовим матеріалом з верхньої щелепи

1. Підбір ложки та підготовка ложки до зняття відбитку;

   Правильно підібраною вважається ложка, в якій зубний ряд пацієнта розміщується на відстані 0.3-0.5 см від борта і повністю охоплюється ложкою. У зв’язку з тим, що силіконові відбиткові матеріали не мають адгезії до матеріалу відбиткової ложки, стандартна ложка повинна бути перфорована або її край окантовують смужкою пластира. Для покращення адгезії застосовують спеціальні адгезиви. Пластмасові стандартні ложки можна коректувати (пришліфовувати) по краю так, щоб вони не травмували перехідну складку в момент отримання відбитка. Стандартну ложку можна індивідуалізувати в ділянці перехідної складки та твердого піднебіння воском.

2. Приготування базового відбиткового матеріалу, нанесення матеріалу на ложку;

   Приготування базового відбиткового матеріалу: за допомогою мірника з комплекту відмірюють потрібну кількість маси (2-3 мірники), розминають руками, додають відповідну їй кількість каталізатора (згідно інструкції фірми-виготовлювача) і інтенсивно перемішують в руках до отримання однорідної маси. Приготовану масу вносять на ложку дещо вище бортів, на піднебінній частині – в залежності від вираженості склепіння піднебіння. Для зубів на ложці роблять невеликі заглиблення.

3. Внесення ложки в ротову порожнину, формування країв відбитка, оцінка структуризації відбиткового матеріалу;

   Ложку вводять в ротову порожнину боком, відхиливши стоматологічним дзеркалом кут рота, розвертають, орієнтують по зубному ряду і притискають до протезного ложа: на в/щ – спочатку ззаду, потім – в передньому відділі, з одночасним просуванням ложки спереду назад і знизу вверх. Притримуючи ложку однією рукою, іншою проводять пасивне оформлення країв відбитка при допомозі кругових рухів верхньої губи і щік. Структуризація базового силіконового матеріалу в умовах ротової порожнини здійснюється протягом 3-5 хв., в залежності від температури навколишнього середовища. Готова маса не липне і має гумоподібну консистенцію.

4. Виведення базового відбитка з ротової порожнини;

   Виведення відбитка здійснюється одним різким важелеподібним рухом, при якому лікар розміщує вказівні пальці за краєм відбитка біля перехідної складки і відділяє масу з ложкою від щелепи.

5. Оцінка базового відбитка і його підготовка до наступного етапу;

   Після виведення відбитка його промивають від залишків крові та слини і оцінюють. Відбиток повинен щільно прилягати до відбиткової ложки, чітко відображати усі елементи протезного ложа і не мати значних дефектів у вигляді повітряних раковин. Відображення зубного ряду повинно розміщуватись по центру жолобка ложки. Дефекти у вигляді відтяжок особливого значення не мають. Перед отриманням двошарового відбитка попередній відбиток висушують, зрізають скальпелем матеріал в зоні піднутреня і створюють відвідні канали для корегуючого матеріалу. Перед введенням відбитка з корегуючим матеріалом промивають та просушують препаровані зуби.

6. Приготування корегуючого відбиткового матеріалу, внесення матеріалу на ложку;

   Для приготування корегуючого матеріалу його відміряють на скляну або картонну пластинку і додають каталізатор згідно шкали з комплекту. Масу перемішуть шпателем до отримання однорідної консистенції і вносять у попередній відбиток, починаючи із дна лунок зубів. Слідкують, щоб не було пухирців повітря у масі.

7. Введення ложки в ротову порожнину, формування країв відбитка;

   Ложку вводять в ротову порожнину боком, відхиливши стоматологічним дзеркалом кут рота, розвертають, орієнтують по зубному ряду і притискають до протезного ложа: на в/щ – спочатку ззаду, потім – в передньому відділі, з одночасним просуванням ложки спереду назад і знизу вверх. Притримуючи ложку однією рукою, іншою проводять пасивне оформлення країв відбитка при допомозі кругових рухів верхньої губи і щік.

8. Структуризації відбиткового матеріалу; виведення відбитка з ротової порожнини;

   Оцінюємо структуризацію відбиткового матеріалу. Готова маса не липне і має гумоподібну консистенцію. Виведення відбитка здійснюється одним різким важелеподібним рухом, при якому лікар розміщує вказівні пальці за краєм відбитка біля перехідної складки і відділяє масу з ложкою від щелепи.

9. Оцінка двошарового відбитка;

   Після виведення відбитка його промивають від залишків крові та слини і оцінюють. Відбиток повинен щільно прилягати до відбиткової ложки, чітко відображати усі елементи протезного ложа і не мати дефектів у вигляді повітряних раковин. Відображення зубного ряду повинно розміщуватись по центру жолобка ложки і чітко відображати зубо-ясенну борізку на кожному зубі та загальний рельєф протезного ложа..

10. Дезінфекція відбитка.

    Перед відливанням моделі відбиток витримують 20 хв. у дезінфікуючому розчині (0.5% розчину гіпохлориту натрію)

Джерело: Атестація випускників ОПП 221 Стоматологія: алгоритми виконання практичних навичок при проведенні ОСКІ/[Ерстенюк Г.М., Бугерчук О.В., Бульбук О.І., Ожоган З.Р. та ін.]; під ред. М.М. Рожка. – Івано-Франківськ: Видавництво ІФНМУ, 2022. – 500 с.